НБУ та макроекономіка

Банки тримають 47% ринку ОВДП і обережні з кредитами бізнесу. Тому бізнес кличе приватний капітал. Розбір

Банки тримають близько 47% ринку ОВДП і обережно кредитують бізнес. Тому бізнес залучає гроші напряму від інвесторів, з дохідністю, що в доларовому еквіваленті вища за ОВДП навіть після податків. Зворотний бік — недофінансований бізнес-сектор і його ризики.

Кіра Ліфшиць·
Жінка в бірюзовому костюмі обома руками заштовхує товстий стос помаранчевих держоблігацій у масивний сейф, поки маленька постать бізнесмена позаду тягнеться до її порожньої кишені.
Ілюстрація: Kapitalistka.com · власне фото

Українські банки сьогодні є найбільшими покупцями державного боргу. Станом на травень 2026 року комерційні банки тримають близько 47% усього ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), обсяг якого перевищив 2 трлн грн. Це більше за частку самого Національного банку. Додайте сюди депозитні сертифікати НБУ, куди банки розміщують надлишок ліквідності, і виходить, що державні інструменти займають велику частину банківського балансу.

Кредитувати бізнес банки при цьому не поспішають. Чистий кредитний портфель зростає: 1,08 трлн грн за підсумком 2025 року і 1,14 трлн у першому кварталі 2026-го. Але зростає обережно. Причина проста. ОВДП і сертифікати НБУ дають дохід майже без ризику, а кредит підприємству в умовах війни такого захисту не має. Тож банк часто обирає держпапір.

Для бізнесу висновок один: гроші в банку взяти важко або дорого. І саме тут починається найцікавіше для інвестора.

Чому бізнес іде по гроші до інвесторів

Якщо банківський кредит недоступний, компанія шукає капітал деінде. Один зі шляхів: залучати кошти напряму від людей. Бізнес випускає власні облігації, формує інвестиційні фонди, пропонує частку в проєкті. І платить за ці гроші більше, ніж коштує депозит, бо банк його недофінансовує. Вища ставка тут є платою за те, що гроші дає не банк, а приватний інвестор.

Тому дохідність приватних інструментів зазвичай вища за ОВДП. Державна облігація є найбезпечнішим боргом у країні, і дохід там відповідний, скромний. Корпоративний борг чи фонд несе більший ризик, тож і ставку пропонує більшу.

Скільки це в доларовому еквіваленті

Порівняймо на цифрах. Дохідність валютних ОВДП станом на травень 2026 року сягає близько 3,15% річних у доларах. Купон і дохід від ОВДП до того ж звільнені від податків: з них не утримують ні податку на доходи фізосіб, ні військового збору, це прямо передбачено Податковим кодексом. Тобто 3,15% інвестор отримує чистими.

Тепер приватний інструмент. У каталозі Kapitalistka.com є, наприклад, облігаційна платформа AIFFIN Bonds від компанії AIFFIN: фіксований купон 12% річних у євро, виплата щокварталу, поріг входу від 1 000 євро. Дохід від такого інструмента оподатковується: 18% податку на доходи плюс 5% військового збору, разом близько 23%. Після податків лишається приблизно 9,2% річних у євро.

Навіть так розрив великий: близько 9% у твердій валюті проти 3% за ОВДП. У доларовому еквіваленті приватний інструмент дає помітно більше, і це вже після податків, яких в ОВДП немає. Ось чому такі пропозиції привертають увагу інвесторів, що шукають дохід понад державний борг.

Але вища ставка не буває безкоштовною. AIFFIN не дає державної гарантії. Це корпоративний борг французької компанії, забезпечений портфелем автомобілів у довгостроковій оренді. Якщо емітент не виконає зобовʼязань, гроші повертатиме не держбюджет. Тому 12% і 3,15% некоректно ставити поряд просто як «дохідність»: за вищим числом стоїть вищий ризик. Різняться й валюти: 12% тут у євро, 3,15% у доларах.

Зворотний бік: недофінансований бізнес

У цієї картини є системний мінус. Коли банки фінансують переважно державу й мало вкладають у виробництво, реальна економіка недоотримує капітал. Заводи, ферми й сервіси розвиваються повільніше, ніж могли б за дешевшого і доступнішого кредиту.

Для інвестора це цілком конкретний ризик. Висока дохідність приватного інструмента тримається на тому, чи виживе і зростатиме бізнес, який її платить. Коли весь сектор недофінансований, шанси окремої компанії спіткнутися вищі. Виходить, та сама причина, що створює привабливі ставки (банки не дають бізнесу грошей), одночасно підвищує їхній ризик. Це варто тримати в голові.

Що з цим робити інвестору

Свіжа картина банківського сектору дає корисну рамку для роздумів. Це не привід діяти наосліп. Перед тим як спокуситися на «12% проти 3%», варто поставити кілька питань. Перше: яка надійність емітента і що забезпечує виплату? Друге: у якій валюті ставка і який валютний ризик? Третє: чи враховано податки в обіцяному відсотку? Четверте: наскільки стійкий цей бізнес, якщо вся економіка недоотримує банківський кредит?

Орієнтир на майбутнє теж простий. Поки банки тримають велику частину коштів у держпаперах, попит бізнесу на приватний капітал нікуди не зникне. Пропозицій із дохідністю вищою за ОВДП ставатиме більше. А разом з ними зростатиме й потреба розрізняти, де за високою ставкою стоїть якісний проєкт, а де лише високий ризик.

Схожі публікації

Ілюстрація до матеріалу: ЄЦБ уперше з 2023 року підняв ставку. Кеш дешевшає на 2,6% на рік навіть у твердому євро
РинокМакро

ЄЦБ уперше з 2023 року підняв ставку. Кеш дешевшає на 2,6% на рік навіть у твердому євро

ЄЦБ уперше з 2023 року підвищив ставку, а Лагард попереджає про нову хвилю інфляції. За прогнозом МВФ, у 2026-му гроші втрачають близько 2,6% на рік у єврозоні й 6,1% в Україні (НБУ — до 9,4%). Кеш дешевшає в будь-якій валюті.

Жінка у бірюзовому костюмі стоїть перед великими терезами, де один оранжевий монет потягнув чашу вниз.
РинокМакро

−0,6% замість −0,5%. Держстат переглянув ВВП за I квартал, і перший фактичний квартал року ліг ближче до рецесійного сценарію

Держстат переглянув оцінку ВВП за I кв 2026 з −0,5% до −0,6% р/р. Перший фактичний квартал ліг ближче до рецесійного сценарію, ніж до базового +1,3% НБУ.

Жінка в бірюзовому костюмі тримає скляну банку заощаджень, поки помаранчевий зубчастий ніж розрізає її навпіл і монети розсипаються вниз.
РинокМакро

22–24% інфляції за три роки. Кабмін оновив прогноз цін на 2027–2029, і ця планка ділить гривневі та валютні ставки. Розбір

Кабмін дав прогноз зарплат і цін на 2027–2029. Накопичена інфляція 22–24% задає планку для заощаджень: гривневі ставки 6–10% її не перекривають, валютні 11–15% — лише за умови курсу.