ЄЦБ уперше з 2023 року підняв ставку. Кеш дешевшає на 2,6% на рік навіть у твердому євро

Минулого тижня Європейський центральний банк уперше з 2023 року підвищив процентні ставки. А президентка ЄЦБ Крістін Лагард попередила: подорожчання енергії вже виходить за межі паливного ринку й тисне на ціни по всій економіці. Для людини зі заощадженнями це сигнал про просту річ. Гроші, що просто лежать, щороку дешевшають. І в гривні, і в євро.

Що зробив ЄЦБ і чому

Регулятор пояснив рішення новими інфляційними ризиками. Їхнє джерело: війна на Близькому Сході та подорожчання енергоресурсів. У France Culture Лагард сказала, що непрямі наслідки інфляції «в останні тижні стали помітними практично всюди».

Розмір кроку ставки в матеріалі не названо. Відомо інше: у ЄЦБ не виключають іще одного підвищення вже на липневому засіданні. Президент Bundesbank Йоахім Нагель додає, що високі ціни можуть протриматися довше, навіть якщо конфлікт навколо Ірану швидко завершиться.

Лагард визнала, що таку політику критикують, особливо у Франції. Їй часто кажуть, що підвищення ставок «уб’є економічне зростання». Свою позицію вона пояснила прямо.

Я повинна приборкати інфляцію, якщо вона прокидається, тому що якщо вона вирветься з пляшки, повернути її назад буде значно складніше й дорожче

Чому це стосується ваших грошей

Ставка ЄЦБ — це європейська історія. Та висновок із неї універсальний. Коли інфляція повертається, вона першою б’є по тих грошах, що лежать без діла. Готівка під матрацом приносить нуль відсотків. Інфляція весь цей час відкушує від неї шматок.

Масштаб видно з прогнозів. За оцінкою МВФ (World Economic Outlook, квітень 2026), середньорічна інфляція у 2026-му складе:

• єврозона: 2,6%;
• розвинені економіки: 2,8%;
• світ загалом: 4,4%.

Це поки що прогноз. Але навіть «спокійна» цифра по єврозоні показує напрям. У 2024-му інфляція в єврозоні опускалася до 2,4%. На 2026-й МВФ бачить уже 2,6%. Цифра знову повзе вгору. Це рівно те, про що попереджає Лагард, коли каже про нову хвилю цінового тиску.

Тверда валюта лише сповільнює втрату

Євро довго здавалося сейфом для заощаджень. Прогноз показує, що й цей сейф протікає. Близько 2,6% на рік: це втрата купівельної спроможності, яку приносить просто зберігання грошей у твердій валюті.

Для України картина різкіша, і прогнози тут розходяться:

• 6,1%: прогноз МВФ на 2026 рік (середньорічна інфляція);
• до 9,4%: прогноз НБУ на 2026 рік (кінець року до кінця попереднього).

Тут важлива деталь. Це різні джерела й різні способи рахувати: МВФ міряє середнє за рік, НБУ рахує грудень до грудня. Тому цифри не варто віднімати одну від одної. Беріть їх як порядок величини. Він говорить сам за себе: гривневий кеш дешевшає в рази швидше за євровий.

Що з цього випливає

Складемо просту арифметику. Невкладені гроші не дають жодного доходу. Інфляція щороку зрізає з них частину. У твердій валюті цей процес повільніший, у гривні помітно швидший. Але напрям однаковий усюди: відкладені «на потім» кошти з часом купують менше.

ЄЦБ підняв ставку, тож банківські ставки в Європі можуть підрости слідом. Це окрема історія про дохідність вкладів. Вона не скасовує головного: гроші, які лежать просто так, ні на що не реагують і втрачають у ціні самі по собі.

Звідси й запитання, яким зараз переймається дедалі більше людей зі заощадженнями. Куди спрямувати кошти, щоб дохідність хоча б наздоганяла інфляцію? Липневе засідання ЄЦБ покаже, наскільки серйозно регулятор оцінює нову хвилю. А ось темп, із яким дешевшає невкладена готівка, видно вже сьогодні.