Найменше за чотири роки. Українські банки заробили ₴34,77 млрд на тих самих ОВДП і депозитах, що й Ви. Розбір
Банки за січень–квітень 2026 заробили ₴34,77 млрд — найменше за 4 роки, а 72,7% доходів дали відсотки. Розбираємо, де в ланцюзі «депозит ~14% → ОВДП ~15–16%» осідає різниця.

Українські банки за перші чотири місяці 2026 року заробили ₴34,77 млрд чистого прибутку. Це найменший показник за чотири роки, який порахував аналітик А. Шевчишин за свіжою статистикою НБУ (пост від 11 червня). Для Вас, якщо Ви тримаєте гроші на депозиті, цифра має конкретний сенс: значну частину цього прибутку банк заробляє на тих самих інструментах, у які Ви можете зайти й самі.
Спершу про саме число. Аналітик подає дані у форматі «4м» — за перші чотири місяці (січень–квітень) кожного року. Тож порівнюємо однакові вікна: січень–квітень 2026-го проти січня–квітня попередніх років. Прибуток за цей період знижувався після кількох сильніших років, і ₴34,77 млрд стали нижньою точкою за чотирирічне вікно (2023–2026). У ряді є ще один рік із меншою цифрою: збитковий січень–квітень 2022-го, коли сектор показав мінус. Його у це порівняння автор не бере: вікно спостереження: 2023–2026, чотири роки.
Аналітик називає окремий чинник, що тисне на прибуток. Це податок на прибуток банків за ставкою 50%:
Значним обмежувачем є податок на прибуток 50%, від якого банки бажають здихатись, а їм не дають.
За його оцінкою, при стандартній ставці 25% прибуток сектору склав би ₴52,4 млрд, але навіть так він був би нижчим за минулорічний. Цей податок стосується банків, не Вас як вкладника, тож тримаємо його збоку як тло.
Звідки в банку гроші
Головна стаття доходів сектору — процентні доходи. За підрахунками аналітика, вони склали ₴155,3 млрд, тобто 72,7% усіх доходів банків за цей період.
Головною статтею доходів залишаються процентні доходи 155,3 млрд грн (72,7% всіх доходів). Це доходи від % депсертів, ОВДП, кредитів населенню та бізнесу.
Ці доходи мають три джерела. Депсерти — це депозитні сертифікати НБУ, інструмент, у який банки розміщують вільну гривню в самому регуляторі. ОВДП, тобто облігації внутрішньої державної позики, це борг держави, який банки купують і отримують за ним відсотки. Третя частина, звичайні кредити населенню та бізнесу, теж дає процентний дохід. Перші два пункти важливі особисто для Вас: ОВДП і ставки за депозитами завʼязані на ту саму облікову ставку НБУ, що зараз становить 15%.
Той самий папір, що й у Вашому портфелі
ОВДП, на яких заробляє банк, доступні й роздрібному інвестору. На первинних аукціонах у червні 2026 року річні гривневі ОВДП давали близько 15,15% дохідності, а дворічні близько 15,84%. Це орієнтир за результатами розміщень Мінфіну. Ставка конкретного паперу може відрізнятися.
Тепер інша сторона. Банк залучає Вашу гривню через строковий депозит. Орієнтовний рівень ставки за річним гривневим вкладом фізособи у червні 2026-го близький до 14% (індикативний індекс UIRD, усереднений по двадцяти банках). Виходить ланцюг: Ви приносите гроші в банк під орієнтовно 14%, банк складає їх у депсерти НБУ та ОВДП під орієнтовно 15–16% і живе на різниці між цими ставками. Саме ця різниця і формує левову частку процентного доходу, який у статистиці НБУ записаний як ₴155,3 млрд.
Є ще один шар, про який роздрібний вкладник часто не думає. Це податок. Проценти за банківським депозитом для фізособи оподатковуються: 18% податку на доходи плюс військовий збір 5%. А ось купон і дохід від ОВДП за пунктом 165.1.52 Податкового кодексу звільнені від податку на доходи фізосіб і від військового збору взагалі. Тобто на одному кінці ланцюга стоїть оподатковуваний депозит, а на іншому кінці звільнені від податку держоблігації, з якими банк працює напряму.
Що з цього бачить інвестор
Прибуток сектору й дохідність Вашого депозиту — два кінці одного процентного механізму. Банк бере гроші вкладників, вкладає їх передусім у депсерти НБУ та держоблігації й заробляє на проміжку між тим, що платить Вам, і тим, що отримує сам. Свіжа цифра ₴34,77 млрд показує, скільки в підсумку осідає у секторі, а структура 72,7% процентних доходів показує, на чому саме він стоїть.
Ці числа показують, де в ланцюгу «депозит → держоблігація» проходить різниця ставок і який інструмент стоїть під Вашим власним вкладом. Рекомендацією щось продати чи купити вони не є. Знаючи це, далі легше читати будь-яку новину про рух облікової ставки, дохідність держоблігацій чи ставки за депозитами.
Одне застереження щодо цифр: статистика дає сумарні доходи й витрати сектору без розбивки за окремими банками, а ставки ОВДП і депозитів тут індикативні, тож точні умови конкретного паперу чи вкладу варто дивитися окремо.
За чим стежити далі: рішення Правління НБУ щодо облікової ставки задає стелю для гривневих ставок, а результати найближчих аукціонів Мінфіну покажуть, чи тримається дохідність держоблігацій на рівні близько 15–16%. Обидві події прямо рухають той самий процентний ланцюг, на якому будується прибуток банків.
Схожі публікації

ЄЦБ уперше з 2023 року підняв ставку. Кеш дешевшає на 2,6% на рік навіть у твердому євро
ЄЦБ уперше з 2023 року підвищив ставку, а Лагард попереджає про нову хвилю інфляції. За прогнозом МВФ, у 2026-му гроші втрачають близько 2,6% на рік у єврозоні й 6,1% в Україні (НБУ — до 9,4%). Кеш дешевшає в будь-якій валюті.

−0,6% замість −0,5%. Держстат переглянув ВВП за I квартал, і перший фактичний квартал року ліг ближче до рецесійного сценарію
Держстат переглянув оцінку ВВП за I кв 2026 з −0,5% до −0,6% р/р. Перший фактичний квартал ліг ближче до рецесійного сценарію, ніж до базового +1,3% НБУ.

22–24% інфляції за три роки. Кабмін оновив прогноз цін на 2027–2029, і ця планка ділить гривневі та валютні ставки. Розбір
Кабмін дав прогноз зарплат і цін на 2027–2029. Накопичена інфляція 22–24% задає планку для заощаджень: гривневі ставки 6–10% її не перекривають, валютні 11–15% — лише за умови курсу.