Євро зайняло 26% готівкового ринку. Населення в травні скупило валюти на 225 млн доларів, а вона лежить мертвою готівкою. Розбір

У травні 2026 українці купили готівкового євро на 225 млн доларів в еквіваленті більше, ніж продали. Чиста купівля — це різниця між тим, скільки валюти населення взяло в банках і обмінниках, і скільки здало назад. По долару та сама цифра впала до 62,3 млн доларів, найнижчого рівня за десять місяців. Таку структуру травневого готівкового ринку навів валютний аналітик Андрій Шевчишин із посиланням на дані НБУ.

Зсув видно й у частках. У готівкових операціях населення долар тримає 70,5%, євро вже зайняло 26%. На решту валют припадає 3,5%; за припущенням самого аналітика, це переважно злотий і лей, якими розраховуються в прикордонних поїздках. Першоджерело пояснює інтерес до євро просто: попереду літо, відпустки, планові поїздки до Європи плюс позиція НБУ на підтримку єдиної валюти.

Що з цією цифрою роблять далі

Сезонне пояснення закриває питання «чому євро». Воно не закриває інше: що відбувається з цими грошима після того, як їх купили.

Частина піде на відпустку. Та чиста купівля на 225 млн доларів за місяць перевищує те, що можна списати на квитки й готелі. Більшу частину населення відкладає й тримає. Тримає здебільшого готівкою, під подушкою або в банківській комірці. А готівкове євро має одну властивість: воно лежить під нуль відсотків. Інфляція в єврозоні його повільно з'їдає, дохідності воно не приносить жодної.

Для приватного інвестора це і є головний зміст травневих цифр. Десятки мільйонів доларів на місяць осідають у валюті, яка сама по собі не працює. Питання вже не в тому, де взяти євро: населення явно навчилося його купувати. Питання в тому, чому воно лежить мертвим.

Валютне меню в Україні дозріло швидше за звичку

Кілька років тому валютні заощадження приватного інвестора майже не мали альтернативи готівці. Реальним вибором був хіба банківський депозит під низьку ставку. Зараз картина інша. На українському ринку вже з'явилися регульовані інструменти з дохідністю у твердій валюті — і в доларі, і в тому самому євро, що населення складає під матрац.

Діапазон входу й дохідності тут широкий. Кілька орієнтирів, які дають уявлення про масштаб:

• регульований фонд нерухомості з дохідністю близько 9,5–11,7% річних у доларах і входом від ~10 гривень за один сертифікат;
• енергетичний проєкт із декларованою дохідністю 16–20% річних у євро та входом від 20 000 євро;
• закордонна нерухомість під оренду з прогнозованою дохідністю 12–15% річних у євро;
• девелоперський актив із входом від 400 000 євро, де дохід реалізується при продажі, без поточних виплат.

Кілька застережень, без яких ці числа читати не можна. Усі названі ставки несуть однакове застереження: це обіцянка, прогноз або вже досягнутий у минулому результат оператора; жодна з них не гарантує дохідності в майбутньому. Жоден із цих інструментів не гарантує дохідності й несе власні ризики, включно з можливою втратою вкладеного. Вхід від 20 000 чи 400 000 євро виходить за межі типового валютного резерву приватного інвестора; він наведений тут лише як верхня частина діапазону, не як заклик туди йти. Готівкове євро під 0% теж лишається валідним рішенням: воно має нульовий ризик на номінал і миттєву ліквідність.

Сенс зіставлення в іншому. Поведінка населення й інфраструктура ринку розійшлися в часі. Звичка тримати валюту готівкою сформувалася в роки, коли іншого вибору практично не було. Сам вибір, тобто лінійка валютних продуктів із прозорою структурою, з'явився пізніше й тихо, без масової реклами. Тому валюта продовжує осідати готівкою більше за інерцією, ніж через брак опцій.

Масштаб, який легко недооцінити

Травневі 225 млн доларів — це один місяць. Сукупно ж, за даними того самого огляду, чиста купівля готівкової валюти населенням за чотири місяці 2026 року склала 2,931 млрд доларів. Ця валюта зайшла до людей і не повернулася на ринок; вона осіла поза будь-яким інвестиційним обігом.

Одне застереження до цієї суми: огляд дає сукупну цифру по всіх валютах без точної розбивки по євро й долару окремо. Тож читати її варто як загальний масштаб готівкового потоку, без претензії на точний обсяг по конкретній валюті.

Навіть у такому, грубому вигляді число показує, наскільки великий «фонд» країна тримає поза ринком. Найбільше валютне сховище українців досі ховається під матрацом, поза банками й брокерськими рахунками. Поки готівкове євро дешевшає на інфляцію, кожен новий прозорий інструмент у твердій валюті розширює коло вибору для тих, хто все ж вирішить, щоб валюта працювала.

Що варто відстежувати далі. По-перше, чи втримається частка євро вище 25% у наступних місячних зрізах НБУ, чи травневий сплеск був суто сезонним перед відпустками. По-друге, чи зростатиме лінійка валютних продуктів, доступних із невеликого чека: саме доступність із малого чека вирішує, чи має приватний інвестор реальну альтернативу готівці на практиці.