Ставка 15% і інфляція 8,2%: як облікова ставка НБУ задає дохідність ваших гривневих заощаджень

НБУ втретє поспіль залишив облікову ставку на рівні 15%. Рішення Правління від 18 червня нічого не змінює в цифрі, але багато говорить про логіку регулятора: інфляція досі помітно вища за ціль, тому здешевлювати гроші ще рано. Для власника гривневих заощаджень це означає, що висока дохідність депозитів і ОВДП поки нікуди не дінеться.

Офіційний заголовок релізу звучить буквально так:

Облікову ставку збережено на рівні 15%

Чому регулятор не знижує

Причина проста: ціни ростуть швидше, ніж планував НБУ. У травні споживча інфляція сповільнилася до 8,2% рік до року. Базова інфляція, яка не залежить від сезонних коливань цін на їжу та паливо, навпаки прискорилася до 7,9%. Обидва показники вийшли вищими за траєкторію, закладену в квітневому прогнозі регулятора.

Ціль НБУ — 5%. Відстань до неї поки велика, а свіжі дані показують радше прискорення базового цінового тиску. Тому простору для дешевших грошей немає. Регулятор пояснив, що тримає ставку, щоб зберегти попит на гривневі інструменти й водночас не задушити кредитування:

Збереження облікової ставки незмінною дасть змогу зберегти попит на гривневі інструменти для заощадження та водночас підтримати подальший розвиток кредитування.

Як ставка тисне на ціни

Облікова ставка — це базова ціна грошей в економіці. Від неї відштовхуються відсотки за депозитами, ОВДП і кредитами. Чим вища ставка, тим дорожче коштує кредит і тим вигідніше тримати заощадження в гривні.

Звідси й ланцюг, яким регулятор гальмує інфляцію. Висока ставка робить гривневі депозити та ОВДП привабливими. Люди й бізнес охочіше тримають гроші в гривні замість валюти. Це знімає тиск із курсу. Стабільніший курс означає менше імпортної інфляції, тобто повільніше зростання цін на полицях. Саме цей важіль регулятор зараз і не відпускає.

Дохідність депозитів та ОВДП іде слідом за обліковою ставкою, хоча й не збігається з нею точно: банки й Мінфін пропонують власні відсотки, що крутяться навколо рівня регулятора. Поки облікова ставка тримається на 15%, гривневі заощадження залишаються відносно дохідними.

Де ми в історичному циклі

Нинішні 15% для України не є екстремальним значенням. Регулятор не раз піднімав ставку проти інфляції, і амплітуда бувала значно жорсткішою. Ось ключові точки за останнє десятиліття (це дати рішень про зміну, між ними рівень тримався):

• березень 2015 — пік 30% на тлі кризи;
• червень 2020 — довоєнний мінімум 6%;
• червень 2022 — воєнний стрибок до 25%;
• середина 2024 — спуск до 13%;
• березень 2025 — розворот угору до 15,5%;
• з 30 січня 2026 — чинні 15%.

Сама інфляція в Україні теж рухалася хвилями. За оцінками МВФ (середньорічний показник), у 2020 році ціни зросли на 2,7%, у 2021-му на 9,4%, а рік повномасштабного вторгнення дав сплеск до 20,2%. Далі спад до 12,9% у 2023-му і до 6,5% у 2024-му. Потім нове прискорення: оцінка на 2025-й близько 12,7%.

Тут важлива одна обмовка. Цифри МВФ: середнє за рік. Поточні 8,2% від НБУ: травень до травня. Це різні способи рахувати, і прямо порівнювати їх чи віднімати одне від одного не можна. Загальний висновок усе ж очевидний: боротьба зі зростанням цін триває не перший рік, і 5% поки що далека ціль.

Що далі

Прогнози на 2026-й розходяться навіть в авторитетних джерел. МВФ закладає близько 6,1% середньорічної інфляції, тоді як НБУ орієнтується ближче до 9,4% на кінець року. Це різні виміри, тож сприймати їх варто як порядок величини. Регулятор очікує, що повернення інфляції до стійкого зниження настане у 2027 році.

При цьому НБУ не виключає й жорсткішого сценарію. У релізі він прямо попередив про можливе підвищення ставки:

Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%.

Для контрасту: того ж тижня центробанк РФ знизив свою ключову ставку на 25 базисних пунктів, до 14,25%. Україна рухається іншим шляхом і поки що тримає жорсткість. Головний ризик для всієї цієї конструкції залишається той самий — війна. Саме вона визначить, коли регулятор зможе перейти від утримання ставки до її зниження.