470 сумнівних проєктів. НКЦПФР додала до переліку платформи ACM та Evoltex. Як перевірити платформу до переказу

28 травня НКЦПФР додала до свого переліку сумнівних інвестиційних проєктів ще дві платформи — «Alantra Capital Markets (ACM)» і «Evoltex». Після цього поповнення загальна кількість фігурантів переліку становить 470. Регулятор подав це як звичайне продовження моніторингу: Комісія стежить за сумнівними проєктами й закликає перевіряти інформацію перед тим, як заводити кошти.

Для читача, який уже вийшов за межі ОВДП і депозиту й приглядається до «трейдерських» платформ, тут є інша новина, ніж просто два нових імені. У відкритому доступі лежить готовий безкоштовний фільтр, яким мало хто користується: перш ніж переказати гроші на незнайому платформу, її назву можна звірити з публічним переліком регулятора. Сам інструмент існує не перший рік, але про нього зазвичай дізнаються вже після того, як гроші пішли.

Дві перевірки, які займають хвилини

Логіка простa. Перед першим переказом на платформу, про яку ви дізналися з реклами, чату чи дзвінка, є дві швидкі звірки.

Перша звірка стосується переліку сумнівних проєктів. НКЦПФР публікує його на своєму офіційному вебпорталі в розділі «Захист прав інвесторів». Якщо назва платформи вже там, це прямий стоп-сигнал: регулятор окремо вніс її до списку тих, кого вважає сумнівними. Саме туди 28 травня додали ACM та Evoltex.

Друга звірка важливіша й працює навіть тоді, коли в переліку конкретного імені ще немає. Це реєстр ліцензій НКЦПФР. Право надавати інвестиційні та фінансові послуги в Україні мають лише ліцензовані учасники ринку, і кожна ліцензія перевіряється в публічному реєстрі Комісії. Якщо платформа чи особа називає себе «ліцензованим трейдером», це твердження або підтверджується записом у реєстрі, або не підтверджується. Третього стану немає.

Тут варто чесно назвати межі методу. Відсутність назви в переліку сумнівних проєктів не є гарантією добропорядності: список наповнюється по факту скарг і моніторингу, тож нова схема якийсь час може в ньому не значитися. А от наявність у списку вже сама по собі є сигналом зупинитися. Так само й реєстр ліцензій: він каже, чи має посередник право на діяльність, але не оцінює якість конкретної інвестпропозиції. Дві звірки прибирають лише найгрубіший шар ризику, а далі починається оцінка самої пропозиції.

Чому це не абстрактна обережність: випадок Войтенка

Як виглядає схема, від якої захищають ці звірки, регулятор показав за три дні до релізу про 470. 25 травня НКЦПФР окремо попередила про Тараса Войтенка та пов’язану з ним структуру ПАТ «Войтенко-Інвест Проджект».

За викладом Комісії, до неї надходить дедалі більше скарг, і картина в них типова. Регулятор формулює це обережно, через слова заявників:

До НКЦПФР надходить дедалі більше скарг на Тараса Войтенка та пов’язану з ним структуру ПАТ «Войтенко-Інвест Проджект». За інформацією заявників, він представляється ліцензованим трейдером, бере гроші в людей, але не повертає їх.

Це формулювання важливо тримати як є. Йдеться про скарги заявників і про офіційну заяву регулятора, тоді як доведеного в суді вироку тут немає. Але для практичної перевірки це нічого не змінює: одне слово «ліцензований» нічого не варте, поки воно не підтверджене записом у реєстрі.

Поряд зі скаргами Комісія описала й антураж, яким така схема обростає. За заявою НКЦПФР, у Telegram-каналах поширювалися документи, схожі на її ліцензії, та підроблені фото нібито зі співрозмовниками з державних кабінетів — Головою Комісії Олексієм Семенюком і Міністром фінансів Сергієм Марченком. Відповідь регулятора пряма:

Комісія офіційно заявляє: жодних зустрічей не було, а фото є підробленими. Також ні сам Войтенко, ні пов’язані з ним структури не мають ліцензій НКЦПФР і не мають права надавати інвестиційні чи фінансові послуги в Україні.

Звідси й практичний висновок для читача. Фото з чиновником, скриншот «ліцензії» в чаті, посилання на знайомства залишаються декораціями, які не перевіряються одне через одне. Перевіряється лише запис у реєстрі. Якщо його немає, решта доказів легітимності не має ваги, якими б переконливими вони не виглядали на екрані.

Що з цим робити перед наступним переказом

Якщо ви приглядаєтесь до платформи, про яку дізналися нещодавно, послідовність проста й безкоштовна. Знайдіть розділ «Захист прав інвесторів» на офіційному вебпорталі НКЦПФР і подивіться, чи немає там назви платформи. Окремо перевірте, чи значиться посередник у реєстрі ліцензій Комісії під тим іменем або юрособою, яку він називає. І якщо платформа чи особа заявляє про ліцензію, але в реєстрі її не видно, розумна реакція тут полягає в тому, щоб утриматися від переказу й не йти «уточнювати в підтримці».

Сам регулятор додає ще одну дію на випадок, коли підозра вже виникла. У релізі про нові SCAM-проєкти НКЦПФР просить повідомляти про підозрілі платформи або випадки шахрайства фахівцям Комісії на адресу [email protected]. Це той самий канал, через який перелік і поповнюється новими іменами.

Цифра 470 ще зміниться: моніторинг триває, і наступні релізи додаватимуть до переліку нові платформи. Практична частина від цього не залежить. Дві відкриті звірки доступні вже сьогодні: назва в переліку сумнівних проєктів і ліцензія в реєстрі. Зробити їх можна за кілька хвилин до того, як гроші покинуть рахунок.