MiCA по-українськи. НКЦПФР показала МВФ законопроєкт про крипту за стандартом ЄС. Між рамкою і доступом ще дистанція

29 травня НКЦПФР повідомила, що провела онлайн-зустріч із місією Міжнародного валютного фонду, і серед тем порядку денного назвала законопроєкт про віртуальні активи, підготовлений на основі європейського стандарту MiCA. Для більшості українців крипта досі живе у сірій зоні: її купують через закордонні застосунки, тримають у гаманцях без чіткого правового статусу й оподатковують навмання. Вперше регулятор публічно описує цей клас активів як окрему категорію, для якої пишуть власні правила.

У повідомленні самого регулятора деталей небагато. Голова НКЦПФР Олексій Семенюк разом із членами Комісії обговорив із МВФ реформу корпоративного управління, фінансову незалежність наглядача та два законопроєкти про нові інструменти. Один рядок із цього переліку стосується криптоактивів безпосередньо:

законопроєкт про віртуальні активи, підготовлений на основі стандартів MiCA

Що стоїть за абревіатурою MiCA і чому вона важлива для людини, яка вже тримає трохи крипти або думає це зробити.

Що таке MiCA і навіщо він криптоінвестору

MiCA (Markets in Crypto-Assets) — регламент Європейського Союзу, що задає єдині правила обігу криптоактивів у країнах ЄС. Його логіка проста: ринок, який роками працював поза наглядом, заводять у правове поле, де в кожного учасника є обов'язки, а в покупця є захист. Замість того щоб забороняти або ігнорувати криптовалюти, європейський підхід описує, хто і за яких умов має право їх випускати, зберігати та продавати.

Регламент розрізняє кілька типів цифрових активів. Окремо стоять токени, прив'язані до однієї валюти (так звані e-money токени), окремо стейблкоїни, прив'язані до кошика активів, і окремо решта криптоактивів, які не належать до жодної з цих груп. Для кожного типу правила свої: вимоги до резервів, до розкриття інформації, до того, що емітент зобов'язаний повідомити покупцеві наперед.

Друга опора MiCA — це постачальники послуг. Біржі, кастодіальні гаманці, платформи обміну за європейською моделлю працюють за ліцензією й під наглядом, замість того щоб лишатися анонімними майданчиками. Саме ця частина найбільше змінює досвід роздрібного інвестора: ліцензований постачальник зобов'язаний розкривати ризики, відокремлювати кошти клієнтів від власних і відповідати за збереження активів.

Звідси випливає головне, що варто зрозуміти про український законопроєкт. Легалізація крипти за моделлю MiCA означає, що держава прописує умови, за якими криптоактиви випускатимуть, зберігатимуть і продаватимуть на її території. Це радше про правила продажу, ніж про прямий дозвіл купувати. Різниця принципова: ідеться про інфраструктуру довіри навколо активу, не про сигнал «час заводити крипту».

Між «закон на основі MiCA» і реальним доступом — дистанція

Тут починається частина, де чесність важливіша за гучність. Повідомлення НКЦПФР фіксує лише факт: такий законопроєкт існує і його обговорювали з МВФ. Воно не називає ні номера білля, ні стадії його проходження у Верховній Раді. Невідомо, чи пройшов він перше читання, чи лежить у комітеті, чи коли його планують голосувати.

Так само невідомі найпрактичніші для інвестора речі. Як саме оподатковуватиметься дохід від криптоактивів. За яких умов фізична особа зможе легально купувати їх через українського ліцензованого постачальника. Які саме типи токенів потраплять під регулювання першими. Жодної з цих відповідей у заяві регулятора немає, і додумувати їх було б вигадкою.

Це означає, що між заголовком «в Україні готують закон про крипту за стандартом ЄС» і практичним «тепер можна купити легально та зрозуміло оподаткувати» лежить ще помітна відстань. Законопроєкт фіксує намір і рамку, тоді як готового інструмента на руках поки немає. Окреме питання, скільки часу мине від тексту до ухвалення. І ще одне: скільки часу пройде від ухвалення до моменту, коли на ринку з'являться ліцензовані майданчики, з якими можна працювати без ризику опинитися в тій самій сірій зоні, тільки під новою назвою.

Чому це все одно сигнал, який варто прочитати

Для людини, що накопичує капітал, ця новина передусім зміщує координати: змінюються самі правила, за якими крипта існує в країні. Заклику купувати в ній немає, і цінність її в іншому. Регулятор уперше виносить віртуальні активи в окрему законодавчу колію й робить це за європейським зразком, замість того щоб вигадувати власну модель з нуля. Те, що цю тему піднімають у діалозі з МВФ, додає їй ваги: розмову винесли на рівень зовнішнього інституційного співрозмовника.

Український ринок капіталу рухається від «активи, яких офіційно ніби немає» до «активи, для яких пишуть правила за стандартом ЄС». Це довгий процес, і MiCA-законопроєкт лишається одним його кроком, далеким від фінішу. Для криптовласника практичний висновок поки що скромний: правила класу, який багато хто вже тримає, починають формуватися всередині країни, і за цим процесом має сенс стежити уважніше, ніж за черговим рухом курсу.

Що відстежувати далі. По-перше, появу самого тексту законопроєкту з номером і реєстрацією у Верховній Раді — доти будь-які деталі про ставки та правила доступу залишаються припущеннями. По-друге, як у фінальній редакції пропишуть оподаткування доходу фізособи й вимоги до ліцензованих постачальників послуг. По-третє, чи з'являться в Україні майданчики, що працюватимуть за цими правилами на практиці, поза текстом самого закону. Доти крипта в українському правовому полі залишається законопроєктом у роботі, ще не доступним інструментом.