Стратегія фінсектору: що з обіцянок 2025 уже працює для роздрібного інвестора

12 травня 2026 року НКЦПФР і НБУ синхронно прозвітували про прогрес реалізації Стратегії розвитку фінансового сектору України станом на кінець 2025 року. Сухий підсумок: 77% заходів виконуються за графіком або вже завершені, повністю закрито 12 із 104 заходів (12%), цільових значень досягли 4 з 14 ключових індикаторів (29%). У 2026-му планується додатково реалізувати ще 35% заходів; у сумі це має дати близько 47% за весь шестирічний термін Стратегії.

Цифри не дозволяють перетворити прес-реліз на самостійний матеріал: потрібно подивитись, що саме за ними стоїть. Розбираємо, що з обіцянок 2025 уже працює для роздрібного інвестора, що ні, і чому деякі «закриті» пункти насправді є лише початком процесу.

Що вже зроблено

Закон про віртуальні активи: оновлений текст. Перший варіант законопроєкту 2022 року Президент ветував. У 2025-му НКЦПФР подала оновлену редакцію, узгоджену з європейським регламентом MiCA. Текст ще не ухвалено: це лише представлення законопроєкту. Закриття цього пункту в стратегії означає «текст підготовлено», але закон ще не ухвалено. Очікувати робочого регулювання крипторинку для українського інвестора варто не раніше другої половини 2026 року, і лише за умови проходження парламенту без принципових правок.

ОІР: законопроєкт зареєстровано. Особисті інвестиційні рахунки — український аналог британського ISA та польського IKE/IKZE. Це інструмент із пільговим податковим режимом для довгострокових інвестицій у цінні папери. Зареєстрований законопроєкт ще не ухвалено в жодному читанні, тож практичні наслідки для роздрібного інвестора нульові. Але реєстрація є формальним кроком до того, щоб ОІР узагалі з'явився в українському правовому полі.

XBRL: розкриття фінзвітності відновлено. Перехід на стандартизований формат подання фінзвітності емітентами цінних паперів: інфраструктурний крок, який робить дані порівнюваними і машиночитаними. Це безпосередня вигода для аналітиків, агрегаторів і платформ моніторингу, і опосередкована вигода для роздрібного інвестора, який отримує доступ до якіснішого порівняльного аналізу.

Цільова модель інфраструктури ринків капіталу: схвалено. Документ описує, як має виглядати клірингова, розрахункова і депозитарна архітектура українських ринків капіталу в горизонті 2030 року. Схвалення документа є декларацією напрямку, а сама реалізація є окремим процесом із власним графіком, із якого станом на сьогодні немає публічних маркерів.

Заявки до IOSCO: MMoU та EMMoU подано. Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO) керує двома меморандумами про взаємну допомогу в нагляді — MMoU (базовий) і EMMoU (розширений). Приєднання української НКЦПФР до них є необхідною умовою для того, щоб закордонні провайдери визнавали український нагляд легітимним аналогом свого. Без цього транскордонна частина пенсійних і інвестиційних продуктів за моделлю ЄС залишиться декларативною. Заявки подано; рішення IOSCO може зайняти 2–3 роки.

Де реальний прогрес найбільший

За даними НБУ, у кількісному вимірі найбільша частка реалізованих заходів припадає на ціль II «Фінансова стабільність» (19%) і в цілі I «Макроекономічна стабільність» (17%). Цілі III («Захист прав споживачів») і V («Інклюзія») реалізовано на 12% і 5% відповідно. Це відображає реальний пріоритет фінансового регулятора в умовах війни: спершу макроекономічна і банківська стабільність, потім користувацький рівень.

У промові, що супроводжує звіт, голова НБУ Андрій Пишний окреслив пріоритети 2026 року: збереження режиму керованої гнучкості курсу, поступове пом'якшення валютних обмежень за наявності передумов, врегулювання ринку непрацюючих кредитів (NPL), розвиток інфраструктури ринків капіталу, страхування воєнних ризиків, прискорення розвитку відкритого банкінгу. Цей перелік багато в чому повторює пункти Стратегії, які поки в стадії «виконуються за графіком», але ще не закриті.

Що з цього важливо для роздрібного інвестора

З п'яти «закритих» пунктів — лише XBRL-розкриття дає негайну практичну вигоду: інвестор отримує доступ до структурованої фінзвітності емітентів. Решта чотирьох пунктів (віртуальні активи, ОІР, цільова модель, IOSCO) є інфраструктурними передумовами, ефект яких проявиться через 1–3 роки після виконання.

Особливо це стосується ОІР і IOSCO. ОІР, якщо буде ухвалений у редакції, близькій до проєкту, дає шанс на пільговий податковий режим, і це принципова зміна правил гри для довгострокового інвестора (той самий податковий вектор, що й у концепції FINMAR для добровільних пенсійних фондів, яку ми розбирали окремо). IOSCO є необхідним інструментом, без якого PEPP і подібні транскордонні продукти не запрацюють.

Чого поки немає

У реалізованих 12% усе ще немає двох системно важливих для приватного інвестора пунктів. Перший: повний цикл регулювання ринку альтернативних інвестицій (включно з crowdinvest-платформами і токенізованою нерухомістю). Другий: запровадження другого (накопичувального) рівня пенсійної системи. Обидва перебувають у статусі «виконуються за графіком» або «не розпочаті». Очікувати їх у 2026-му не варто; реалістичний горизонт: 2027–2028 роки.

Також варто стежити за пунктами, що формально «реалізовані», але не дають практичного ефекту до моменту ухвалення базового закону. Наприклад, віртуальні активи: законопроєкт подано, але це не означає, що інвестор може легально торгувати криптовалютою на українській платформі під українським регуляторним наглядом. До ухвалення закону це досі сіра зона.

Дані з каталогу

Eliger.com.ua верифікує приватні інвестиційні інструменти — REIT-фонди, земельні фонди, інструменти альтернативного фінансування. Реалізація пунктів Стратегії безпосередньо торкається кожного з цих сегментів. Найближчим за ефектом є XBRL-розкриття, що робить порівняння емітентів простішим, і потенційний ОІР, що змінить податкову економіку приватного інвестора, який тримає, наприклад, пайові сертифікати REIT-фонду «S1 Obolon» оператора S1 REIT або земельного фонду оператора «Твоє Коло».

Для оператора каталогу Inzhur, що має повністю задекларовану публічну структуру і пройшов перший аудит Deloitte у 2025-му (розбір аудиту), перехід на XBRL означає менше технічного бар'єру для роздрібного інвестора при аналізі річної звітності. Для решти операторів ще потрібен час, щоб дисципліна розкриття дотягнулась до нового стандарту.

Що відстежувати далі

Три індикатори, що покажуть, наскільки реальним є прогрес 2026 року.

Ухвалення законопроєкту про віртуальні активи. Це чи не єдиний пункт Стратегії, який можна закрити повністю в межах 2026 року. Якщо закон ухвалять, український крипторинок отримає легальну рамку, з якою працюватимуть і регулятори, і платформи.

Перше читання законопроєкту про ОІР. Без ОІР пільговий податковий режим для довгострокового інвестора в Україні залишиться декларативним. Просування цього законопроєкту є індикатором того, чи готова держава платити фіскальну ціну за розвиток ринку.

Рішення IOSCO щодо MMoU. Це довгий процес, але кожне публічне оновлення на сайті IOSCO про підготовку чи затвердження української заявки є окремим сигналом для всієї лінії транскордонних інвестпродуктів.

---

Матеріал не є інвестиційною рекомендацією. Інвестиції несуть ризики, включно з повною втратою капіталу. Консультуйтесь із сертифікованим фінансовим радником перед ухваленням рішень.